Обо всём

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Обо всём » Обсуждение событий и публикаций » Уряд схвалив цілі кліматичної політики України до 2030 року


Уряд схвалив цілі кліматичної політики України до 2030 року

Сообщений 1 страница 2 из 2

1

"Уряд схвалив цілі кліматичної політики України до 2030 року"
Міністерство екології та природних ресурсів України
30.07.2021
https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-shval … -2030-roku

Уряд схвалив Оновлений національний визначений внесок України до Паризької Угоди (НВВ2). Відповідне рішення Кабінет Міністрів України прийняв з техніко-юридичними правками сьогодні, 30 липня.

У документі закладена ціль – до 2030 року скоротити викиди парникових газів до рівня 35% порівняно з 1990 роком.

Серед основних заходів досягнення такого показника в наступні 10 років:

модернізація енергетичних та промислових підприємств; 

розвиток відновлюваних джерел енергії; 

заходи енергоефективності в усіх секторах економіки від виробництва, транспортування до споживання; 

термомодернізація будівель;

збільшення частки органічного сільського господарства та ресурсозберігаючих практик сільського господарства; 

електрифікація та оновлення транспорту; 

запровадження ієрархії управління відходами; 

збільшення лісистості та реформа управління лісовим фондом.

Стратегічні цілі щодо декарбонізації та послідовний підхід до їх досягнення є логічним продовженням євроінтеграційного курсу України.

Реалізація документа позитивно позначиться на стані природних ресурсів, зокрема дозволить зменшити забруднення атмосферного повітря, водних об’єктів та земель.

“Зміна клімату стала однією з найбільш гострих світових проблем. Лише за останні кілька років в Україні і світі в рази збільшилась кількість аномальних погодних явищ, які призводять до загибелі людей та значних економічних втрат. У такій ситуації сценарій нічого не робити є найнебезпечнішим. Бездіяльність сьогодні може мати катастрофічні наслідки вже завтра. У тому числі, у вигляді шалених економічних збитків, які в сотні разів перевищуватимуть обсяг коштів, потрібних для поступового скорочення викидів. Тож Україна не залишиться осторонь трансформацій. І визначення реальних цілей кліматичної політики та їх досягнення – єдиний правильний вихід”, - прокоментував  Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський. 

За оцінками вчених, у наступні 10 років усі країни світу мають закласти основи для трансформації різних секторів економіки, аби зменшити викиди в атмосферу. І Україна, як частина світової спільноти, теж є активним учасником боротьби з глобальним викликом.

З аналітичним оглядом Оновленого національно визначеного внеску України до Паризької Угоди можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/qQiyIIA

2

ПРОЄКТ
АНАЛІТИЧНОГО ОГЛЯДУ ОНОВЛЕНОГО НАЦІОНАЛЬНО ВИЗНАЧЕНОГО ВНЕСКУ УКРАЇНИ ДО ПАРИЗЬКОЇ УГОДИ

Квітень 2021
https://cutt.ly/qQiyIIA

(выдержки, полный текст по ссылке выше)

Стр. 3
Джерело інформації: аналітичні звіти проєкту ЄБРР «Підтримка Уряду України шодо оновлення національно-визначеного внеску» та Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Аналітичний огляд секторів за технічної підтримки проєкту Low Carbon Ukraine (LCU) та
компанії BE Berlin Economics GmbH.
Ця публікація підготовлена в рамках проекту, що здійснюється за фінансової підтримки Швеції.

Дизайн та переклад документу за підтримки проєкту EU4Climate в Україні, що впроваджується Програмою розвитку ООН за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Стр. 5
Усе це свідчить про нагальність вирішення проблеми зміни клімату. Серед її причин – викиди,спричинені добуванням, транспортуванням і спалюванням вугілля, нафти і газу, промисловістю, сільським господарством, низькою енергоефективністю будівель, відсутністю системи поводження з відходами, а також зменшення поглинання вуглецю екосистемами, в першу чергу лісами, та багато іншого.

Стр.6
У липні 2020 року Україна на високому політичному рівні підтримала Європейський зелений курс
(далі – ЄЗК), метою якого є досягнення кліматичної нейтральності європейського континенту до
2050 року. Україна заявила, що є невід’ємною частиною реалізації цілей ЄЗК і що концепція ЄЗК,
серед іншого, є логічним продовженням міжнародних зусиль із озеленення економіки країни.
В березні 2021 року Кабінет Міністрів України затвердив Національну економічну стратегію на
період до 2030 року, яка передбачає досягнення кліматичної нейтральності не пізніше 2060 року.

Стр.14
В даний час близько 90% палива на ТЕЦ та близько 80 % на ТЕС – це викопне паливо (вугілля та газ). З метою декарбонізації, Україна має збільшити використання біомаси, а також біоенергетичні можливості сільськогосподарського сектору та сектору відходів. Розвиток даного напрямку також пришвидшиться завдяки виконанню двох Директив ЄС щодо зниження рівня викидів забруднюючих речовин: Директива 2010/75/ЄС про великі спалювальні установки та Директива
2015/2193/ЄС про середні спалювальні установки, що в довгостроковій перспективі знизить конкурентоспроможність вугільних об’єктів електро- та теплогенерації в порівнянні з об’єктами відновлюваної енергетики

Стр.15
Через свій вік теплові електростанції в Україні стають вразливими до аварій та раптових
зупинок
, тому їх заміна збільшить безпеку та надійність енергетичної системи.

Крім того, міжнародна фінансова система зовсім скоро перейде лише до інвестування проектів з
будівництва об'єктів відновлюваної енергетики. Інвестори відмовляються від інвестицій у викопне паливо, а перерозподіляють їх у низьковуглецеві технології, що як результат також збільшує
вартість капіталу для будівництва вуглецеємних об’єктів.

Стр.16
Відповідно до світових тенденцій, приватні інвестиції повинні бути основним джерелом фінансування розвитку електро- та теплоенергетичного сектору. В Україні поєднання позик та власного
капіталу має бути переважаючими фінансовими інструментами для встановлення ВДЕ-об’єктів.
Крім того, зелений тариф (, переглянутий) має продовжувати стимулювати інвестиції у
малі потужності відновлюваної енергетики, наприклад, домогосподарствами.

Для забезпечення збільшення потоку приватних інвестицій у розвиток потужностей відновлюваної енергетики Україна має забезпечити:
- подальше вдосконалення функціонування ринку електроенергії,
-скасування субсидій на ціни на виробництво та постачання енергії із збереженням адресних субсидій для вразливих споживачів,
-запровадження ринкових тарифів на електричну та теплову енергію,

Для заміни електростанцій, що працюють на викопному паливі на відновлювані джерела, в Україні слід:
-розробити шляхи виведення з експлуатації вугільних теплових електростанцій,
-розробити шляхи модернізації ТЕС, з метою виконання Директиви ЄС про великі спалювальні установки,
-розробити шляхи справедливого закриття вугільних шахт та сформулювати дієву регіональну політику в цьому напрямку,

-посилити процес лібералізації ринку електричної енергії,

У теплозабезпеченні субсидовані та низькі ціни на тепло в минулому перешкоджали необхідним
інвестиціям. Проте скасування субсидій не буде достатнім для залучення достатньої кількості нових інвестицій у цей сектор, адже проблеми виникають і через попит на централізоване теплопостачання. Декарбонізація сектору теплопостачання буде результативною за умови поєднання вищезазначених заходів зі значними зусиллями щодо зменшення споживання тепла в житлових
будинках та промисловості.

Стр.17
Крім того, ряд міністерств працюють над розробкою інших політик:
-запровадження ринкових цін на електроенергію для споживачів;
-запровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (з 2025-2027 рр.);
-план закриття неприбуткових державних вугільних шахт.

...Україна має значний потенціал розвитку біоенергетики. Дієвим може бути також запровадження вимог щодо додавання біогазу до газових мереж країни та біопалива до нафтопродуктів для використання транспортними засобами.

Стр.19
Щоб зменшити викиди ПГ та витрати на енергетичні послуги, потрібно здійснити щонайменше чотири основних заходи: (1) провести широкомасштабну термомодернізацію будівель, (2) замінити низькоефективні котли на високоефективні, (3) замістити викопні джерела енергії на відновлювані при індивідуальному теплозабезпеченні та (4) запровадити широкомасштабне будівництво нових будівель з близьким до нуля рівнем енергоспоживання

Стр.20
Одночасно НВВ2 також передбачає заміщення використовуваного палива для індивідуального теплозабезпечення житловими будинки. У період між 2020 і 2030 рр. має скоротитися частка індивідуального теплозабезпечення, в першу чергу за рахунок скорочення використання природного газу та біомаси, а частка централізованого теплопостачання, особливо на біомасі, має
суттєво зрости. Водночас, для забезпечення централізованого опалення на біомасі необхідно
будувати нові теплові електростанції, що будуть працювати на такому паливі, що потребує виваженого рішення та подальшого сприяння такому розвитку. Крім того, має відбуватися стимулювання використання населення сонячної енергії для гарячого водозабезпеченні і теплозабезпе-
чення (якщо це доцільно).

У довгостроковій перспективі, сектор будівель має забезпечити створення нових будівель з «нульовим споживанням енергії», що не споживатимуть більше енергії, ніж вони самі можуть виробити. Крім того, має відбуватися поступова реновація всього будівельного фонду та заміна котелень і централізованого гарячого водопостачання з викопного палива на відновлювані джерела енергії.

Стр.21
2.2.2 ЯКІ ПЕРЕВАГИ ДЛЯ УКРАЇНИ В ДЕКАРБОНІЗАЦІЇ БУДІВЕЛЬ?
Окрім скорочення викидів ПГ, зниження рівня токсичних газів у будівлях та підвищення енергетичної безпеки України за рахунок зниження загального попиту на енергетичні ресурси (особливо, взимку), домогосподарства та власники громадських і комерційних будівель також покращуватимуть свої умови проживання/перебування в них, а також заощаджуватимуть фінансові
ресурси. За оцінками Енергетичного співтовариства, кожен відсоток заощадженої енергії заощадить жителям України загалом 89 млн євро на рік

Стр.22
Досі через субсидії ціни на енергію не стимулюють до впровадження заходів з енергоефективності, тому часто вони не є економічно вигідними для окремих суб’єктів. Особливо
субсидії на природний газ чи централізоване теплозабезпечення негативно впливають на економічну доцільність заходів з термомодернізації.

Все більше і більше споживачів змінюють централізованого теплозабезпечення на індивідуальне. Необхідна чітка і послідовна політика з метою стимулювання споживачів підключатися до центрального опалення, адже централізоване опалення може бути високоефективним і має можливості перейти на відновлювані джерела енергії.

Стр.27.
ТРАНСПОРТУВАННЯ ГАЗУ
На даний час більшість компресорів, які перекачують природний газ по трубопроводах України, використовують енергію цієї перекачки, що призводить до щорічних викидів ПГ близько 3 млн т CO2-екв. Заміна їх більш ефективними електричними компресорами дозволить заощадити енергію, зменшити викиди ПГ, а також скоротити витрати на паливо та робочу силу, оскільки
електричні компресори простіші в експлуатації та ремонті. Електричні компресори мають ефективність до 95 %, тоді як технології, що працюють на газі, досягають лише 55 bf_ Необхідно також врахувати та порівняти кількість витоків природного газу в атмосферне повітря з розділом сектору постачання.

Стр.31
У минулому сектор природного газу страждав через відсутність інвестицій та низькі тарифи, що не покривали витрати. Як наслідок, 60 % газових мереж України зношені, тому втрати при транспортуванні та розподілі дуже високі порівняно з європейськими стандартами. Не зважаючи
на те, що державний енергетичний Регулятор запровадив більш сприятливий режим для розподільчих компаній, однак, відсутня правова визначеність, перерегульовані тарифи, відсутність доступу до міжнародних фінансів, а також обмежені стимули для інвестицій все ще стримують модернізацію сектору постачання енергоресурсів.

Стр.50
Для переходу України до кліматично-нейтральної економіки необхідно до 2030 року залучити
близько 102 млрд євро капітальних інвестицій. Дані обсяги фінансування відображають потреби
для реалізації узагальненого сценарію НВВ2, однак вимагають детальних перерахунків для таких
галузей як промисловість, транспорт та сектор постачання енергетичних ресурсів.


Вы здесь » Обо всём » Обсуждение событий и публикаций » Уряд схвалив цілі кліматичної політики України до 2030 року